Тут трішечки розкажу про свій перший крейзі день у новій школі. Моїм гідом по школі була моя подружка (я раніше вже з нею познайомилась), яка вже в другій половині дня залишила мене саму :) Вчителі тут нормальні, схожі, як у Шейкері. Предметів для вибору вже не так багато (школа чуть менша).
На ланч я пішла з одною дівчинкою, яка здалась мені дуже милою. Коли ми сіли за стіл у кафетерії, прийшли її дивні подружки. Одна з них, жирнюща, з жирним волоссям і малиновою помадою підійшла до мене, не дуже гарно глянула (я явно була лишня за тим столом), почала всіх випитувати "А де ж це вона має сісти?!" Всі дівчата за столом весь час не дуже гарно на мене дивились. А діти, які проходили повз, напевно думали: "Що вона тут забула..." Так, як я уже потім зрозуміла, я попала в компанію лузерів. Всі вони за собою не слідкують, волосся у них то зелене, то наполовину помальоване, то фіолетове... Половина з них в окулярах (насправді в американців дуже популярні контактні лінзи, навіть з 7 років). Також від тої жирної жахливо пахнуло...
Після цього я перестала ходити на ланч взагалі. Чомусь у цій школі (у попередній було не так багато) половина учнів є саме такими. Ось тут і почався мій справжній амерікан експіріенс!
На французькій мене посадили з хлопцем не тієї орієнтації, я не проти, АЛЕ усі роботи ми маємо робити разом і чомусь більшість роблю я, а він у нас дуже скутий...
На історії вчитель у мене дуже дивний. Такого сарказму в Америці я ще не чула, аж дивно, що від деяких його фраз американці не починають плакати хахах. Мені ж під кінець уроку він сказав: "Якщо ти будеш на мене зла, будь ласка, не матюкай мене на українській". Тут мені вже просто слів не вистачило...
З математики вчитель дуже-дуже класний, в класі ми собі їмо, ходимо, слухаємо музику, говоримо і робимо те, що хочемо :)
Vkontakte
ASK
Facebook
No comments:
Post a Comment