Sunday, November 23, 2014

Days 65-66

#длиннопост

Сьогодні я вперше поїхала в будинок своєї нової хост сім'ї. Точніше день перед тим ми провели в Олбані на лижному фестивалі. Там моя нова хостка забронювала нам готель на один день в одному з курортів за майже $ 400. Взагалі такий фестиваль робиться для того, щоб показати новинки у лижному спорті. Ми ішли туди, щоб отримати купони на безплатний підйом ( тут один підйом на трасу коштує приблизно $ 90!). Хоча й прийшли досить рано, але перші 400 квитків розійшлися дуже швидко, відповідно нам нічого не дісталося і прийдеться платити за все :(
На самому фесті було повно класних речей, але ціни космічні (лише одяг починаючи від $ 200-400, вже нічого не кажу про лижі чи сноуборди). Там я лише назбирала стікери з усіх гірськолижних курортів, які потім можу наклеїти на лижі чи чоботи. Теж було декілька корисних речей. Ну і ще, тепер член клубу лижників Нью Йорка :)

Постери, значки, гігієнічні помади і, нарешті, пляшечка для чаю чи кави, тепер хоч зранку не так холодно :)

Моя сумочка, давно таку хотіла!

Ну і стікери
Також я пройшла фітнес челлендж, за який отримала футболку і браслет

Пізніше ми їздили по різних магазинах і шукали мені лижі та й все решта. З того всього вирішили взяти лижі і чоботи напрокат, а палки, шолом і все решта докупити. 

 
На лижному фестивалі також була виставка машин. Я зразу ж побігла шукати любимий Touareg. Нажаль, його там не було, був лише Tiguan, дуже схожий на нього. коли сіла в машину, зразу зрозуміла, що то моє хахаха! А машини тут у два або навіть у три рази дешевші, ніж в Україні 
Наступного дня я зустрілася з дівчинкою, яка вчиться в моїй майбутній школі в Саратозі. вона дуже класна! Ще й смаки у всьому у нас сходяться. Лілі інтернаціональний студент: не знаю, яким чином, але її всиновлювали різні сім'ї, тому у неї є паспорти Китаю, Англії, Австралії та Америки. Мені б так!!! Ця дівчинка познайомить потім мене з усіма своїми друзями в школі. Вже хоч не буде так страшно одній знову в нову школу іти :)
Після цього ми зайшли в книгарню. І тут я згадую, що в американських книжкових магазинах продається вініл. Коли знайшла свої улюблені гурти, то аж лежала на землі, такої радості було! Тут просто хочеться купити усе
Щоденник Курта

Моя мрія...

Тут були Beatles, Green Day, Imagine Dragons, Pink Floyd, Led Zeppelin, Vance Joy, Lana Del Rey і тд

Пізніше ми пішли на мультик (мій перший похід в кінотеатр тут). Зал дуужеее великий. Екран також у кілька разів більший за наші. Крісла, схожі на шкіряні, дуже зручні.

Це тільки 1 ярус

Потім ми з моєю майбутньою хосткою гуляли по місту. Найбільше чому я рада: ми живемо в самому центрі, де є тротуари!!! Нарешті я зможу кудись ходити!
Ми пішли в декілька магазинів, такі як GAP i Banana Republic, ціни там космічні, але моя хостка постійно щось приміряла і збирається там зараз те все купити. "Обідно" :(
Ось так і пройшов мій вік енд у Саратога Спрінгс!

No comments:

Post a Comment